ЯК ЗАЛУЧИТИ МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ ДО УКРАЇНИ: ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ШВЕЦІЇ

Сьогодні я хотів би поділитися своїми ідеями з приводу ситуації з прямими іноземними інвестиціями в Україні та можливості застосування досвіду Швеції в цій сфері. Дане питання було моїм ключовим фокусом протягом поїздки в Швецію 18-24 жовтня 2015 року. Для того, щоб розпочати, я хотів би детальніше визначити об’єкт даної статті та його значимість в контексті розвитку економіки України.

За загальноприйнятим визначенням, прямі іноземні інвестиції (FDI) – це інвестиції, що викликають тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора. Іншим  поширеним типом іноземних інвестицій є портфельні іноземні інвестиції, які, як правило, здійснюються через міноритарне володіння підприємствами через придбання цінних паперів на фінансових ринках. Але, на відміну від портфельних інвестицій, які носять, в значній мірі, спекулятивний характер, прямі інвестицій мають більш стійкий позитивний вплив на економіку країни-реципієнта, бо передбачають довготривалий період вкладень та пряме залучення інвестора до управління об’єктом інвестування.

Починаючи з 1997 року Україна за даними Укрстату залучила близько 70 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, або близько 1,500 дол. на душу населення. Для порівняння, за цей період Польща залучила прямих іноземних інвестицій в еквіваленті 3,300 дол на душу населення, Румунія – 3,500 дол., Словаччина – 7,900 дол., Чехія – 8,100 дол. Іншими словами, порівняно до найближчих по економічній системі європейських країн, Україна залучила у 3-4 рази менше іноземних інвестицій на душу населення (або біля 150 млрд дол. (!), що практично дорівнює номінальному ВВП в Україні до девальвації 2014 року).

Але наскільки пріоритетним для України є саме питання залучення інвестицій сьогодні? Адже поточна економічна і політична криза викрила дуже багато проблемних питань, що стримують розвиток українського суспільства. Актуальність даного питання відображено на наступній діаграмі:

Отже, виходячи з вищенаведеної діаграми, залучення інвестицій в економіку України може мати значний внесок у розірвання порочного кола «недостатній обсяг ресурсів для фінансування розвитку – низький рівень доходів суб’єктів господарювання». Але використання внутрішніх ресурсів для фінансування розвитку України наразі обмежене внаслідок низки причин, тому залучення FDI є надзвичайно пріоритетним завданням для української економіки сьогодні. Крім вищенаведених причин, грошові потоки від міжнародних інвесторів та зростання експорту після переобладнання основних засобів дозволили б збалансувати ситуацію на валютному ринку та відновити золотовалютні резерви центрального банку.

Для виокремлення факторів, що стримують притік FDI в Україну, та їх класифікації щодо можливості швидкого впливу на них, я хотів би запропонувати наступну діаграму (майндмеп) з критеріями прийняття рішення інвестором щодо вкладень в іншу країну.

Відповідно, в вищенаведеній діаграмі найсуттєвіші на мою думку стримуючі фактори відмічено червоними прапорцями і розділено на 3 групи:

  • Зовнішні, малозалежні від дій держави фактори (червона зона) – ймовірність форс-мажорів (у тому числі рейдерство, бойові дії, політичні перевороти та ін.), корумпованість бізнес оточення, розвиток внутрішнього фондового ринку (довгий еволюційний процес та ін.). Дані фактори можуть поліпшуватись переважно еволюційно разом із розвитком економіки.
  • Стратегічні фактори, вплив на які потребує змін у регуляторному полі (фіолетова зона) – переважно законодавство щодо захищеності прав інвестора, бюрократичних процедур при інвестуванні, опцій для інвестування тощо. Такі фактори мають довготривалий та суттєвий вплив на залучення інвестицій, проте потребують суттєвого часу для обговорення та впровадження.
  • Суттєві фактори, на які можна вплинути в короткостроковій перспективі («quick wins», зелена зона) – стосуються збору інформації по доступних на сьогодні інвестиційних проектах, їх приоретизації та ефективного просування, комунікації та консультації іноземних інвесторів щодо специфіки ведення бізнесу, допомога в отриманні всієї дозвільної документації, залученні професійних кадрів, отриманні фінансування тощо. Досвід розвинених країн показує, що такі функції держава, як правило, зосереджує у державній інвестиційній агенції (Investment promotion agency – IPA). І Швеція – показовий приклад функціонування такої системи.

У Швеції функціонує ціла низка організацій, основним фокусом яких є залучення інвестицій в швецький бізнес. Протягом нашої поїздки ми відвідали три таких організації: Business Sweden, Stockholm Business Region Development AB, Agency of Regional Growth. Всі вони надзвичайно різняться за своїми функціями, субординацією та джерелами фінансування. Таке різноманіття дозволяє краще проаналізувати кожну з моделей та обрати найбільш доцільну для України. Нижче наведений порівняльний аналіз даних організацій:

Як бачимо з таблиці, усі організації мають досить різний функціонал, підпорядкування та джерела фінансування, але всі направлені на підтримку інвестицій в Швецію в цілому та її окремі регіони. Крім того, усі вони плідно співпрацюють одна з одною для підвищення ефективності власної діяльності. Проте найбільш точно під категорію IPA підпадає організація Business Sweden, яка функціонує без прямої залежності від уряду, має 59 міжнародних офісів (у т.ч. 1 в Києві) та 17 регіональних. Варто відзначити, що дана організація історично мала змогу довести своїм клієнтам ефективність послуг, що надаються, тому зараз вона має змогу фінансуватись не з коштів платників податків, а, переважно, за рахунок грошових винагород за консультації, надані інвесторам та майбутнім експортерам.

Яка ж ситуація з ІРА в Україні? Наразі, в Україні зареєстрована «Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект)», метою якого зазначено «є забезпечення реалізації стратегічно важливих проектів, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України». До його управління також віднесено 27 державних бюджетних установ — регіональних центрів з інвестицій та розвитку, які представляють кожний регіон країни. Проте сьогодні дана агенція фактично припинила своє функціонування, а регіональні офіси не набули достатнього розвитку для ефективного стимулювання регіональних інвестицій. Дана агенція не відповідала світовим практикам функціонування ІРА, а також часто була звинувачена у неефективному використанні коштів міжнародних інвесторів.

Виходячи з цього, перед Мінекономрозвитку України постало завдання у ліквідації існуючої агенції та створенні агенції, що відповідала б кращим світовим практикам та була пристосована до специфічних умов в Україні. Тому мої рекомендації будуть зосереджені на форматі створення ІРА в Україні.

Розглянемо ключові аспекти організації ІРА та обґрунтування вибору конкретної опції:

Отже, зважаючи на те, що залучення прямих іноземних інвестицій є найбільш доцільним ресурсом фінансування подальшого розвитку економіки України, питання стимулювання їх залучення в Україні є надзвичайно актуальним і пріоритетним сьогодні. Найбільш швидким та дієвим способом реалізувати перші «швидкі перемоги» в цьому напрямку, на мою думку, буде створення нової Державної інвестиційної агенції (Investment Promotion Agency) в Україні, яка б враховувала як кращі світові практики, так і специфічні особливості української економіки. Враховуючи досвід Швеції, в якій функціонує ціла низка державних агенцій по залученню інвестицій різного формату, ми хочемо запропонувати для України створити незалежну інвестиційну агенцію, яка б зосередилась на збиранні інформації про інвестиційні проекти, просуванні їх на міжнародних ринках та безкоштовному консультуванні міжнародних інвесторів щодо вкладень в українську економіку. Для мінімізації ризиків незаконного привласнення коштів інвесторів пропонується використовувати переважно недержавні джерела фінансування (донорські фонди на початковому етапі, власні збори у подальшому). Для урахування державних стратегічних інтересів пропонується включити в склад наглядової ради представників уряду (50% складу наглядової ради).

Автор статті щиро дякує Благодійному фонду Богдана Гаврилишина за фінансову та організаційну підтримку поїздки в межах програми “Молодь змінить Україну”.

Дмитро Головчук, учасник Програми “Молодь змінить Україну”