СЬОГОДНІ 19.03 ЛІНА КОСТЕНКО СВЯТКУЄ СВОЄ 86-РІЧЧЯ

“І все на світі треба пережити, 
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт……”

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві (неподалік від Києва) у родині вчителів.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії.

Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку.

1426674475

Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток. Перу Л. Костенко також належать збірки «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

У 1987 розі за роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, а згодом отримала премію фундації Антоновичів.

За книгу «Інкрустації» отримала премію Франчески Петрарки.

1998 року в Торонто Світовий конгрес українців нагородив письменницю медаллю Святого Володимира.

Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії.

У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.

Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.

2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

Живе і працює Ліна Костенко в Києві.

Kostenko

Коментар від Vladimir Tsisar (Хотовицький) з FB:

Кажуть мудреці в давнину говорили, що одного разу настане нова ера, в яку світ потихеньку почне змінюватися на краще, і нехай все станеться не в один день, але вона обов’язково настане! Я вірю їм… Адже Ліна Костенко саме така людина, що несе в собі добро і любов. Тож привітаємо її з Днем народження і побажеємо здійсненя найзаповітніших мрій, а ще здоров’я, радості і удачі! Нехай щастить!

***Кожному поколінню сняться свої кошмари…

***жах не в тому, що щось змінеться, – жах у тому, що все може залишитися так само.
***Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
(Ліна Костенко «Записки українського самашедшого»)

Розп’ято нас між заходом і сходом,
Що не орел – печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!..
(Ліна Костенко «Триста поезій»)

…Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
(Лина Костенко «Маруся Чурай»)

Джерело: Новини Країни та Facebook