ОСВІТА ЯК ОСНОВА УСПІШНОСТІ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА І КРАЇНИ ЗАГАЛОМ (НА ПРИКЛАДІ ШВЕЦІЇ)

Купчук Ірина, учасник програми “Молодь Змінить Україну” 2015 р.

Людина народжена для щастя, як птах для польоту. А досягти цього ідеалу, спроможний кожен: варто лише пізнати себе, знайти свій шлях і робити свою справу.  У визначенні людиною своєї ідентичності й свого місця у високо конкурентному світі величезну роль відіграє система освіти. Саме вона покликана формувати громадянську позицію молодого покоління, його здатність усвідомлювати виклики новітньої доби й уміння дати на них адекватну відповідь.

Українці є однією з найосвіченіших націй у світі. В усякому разі за формальними показниками. Але чому ж українці в цілому живуть гірше, ніж інші народи? Чому економічний розвиток країни відстає від інших країн?

Причин такого становища багато. Частина з них лежить в історичній і соціальній площині, у світоглядних позиціях. Проте великий секрет криється саме в системі освіти: наскільки вона сприяє успіху кожного громадянина і країни загалом. На проблемах в цій сфері та пропозиціях щодо їх вирішення зосереджена увага в даній статті.

Варто почати з того, що важливо по-новому визначити мету навчання і функції навчального процесу. Сьогодні, як ніколи раніше, актуальні два завдання: 1) виробити в дитини навички та бажання навчатися впродовж життя, щоб завжди підвищувати свою конкурентоспроможність та 2) навчити її того, що стане основою існування та діяльності людини в цілому.

Український процес навчання досі зосереджений переважно на тому, щоб учень формально оволодів певною сумою знань.

З поля зору вчителя часто випадає саме саморозвиток дитини та її становлення як особистості. У результаті після закінчення відповідного рівня освіти отримуємо носія певної суми знань, але недостатньо підготовану особистість, щоб проявити в житті й діяльності усі свої потенційні можливості. Суспільство, що має критичну масу таких людей, неспроможне до динамічного інноваційного розвитку, що якраз і визначає нині місце кожної нації під сонцем. До того ж, українська навчальна програма значно переобтяжена певними предметами, що заважає концентрувати увагу школярів на глибокому вивченні окремих, важливих предметів.

На противагу українському, навчальний процес у Швеції, в першу чергу, зорієнтований на розвиток творчого потенціалу школяра, на максимальному наближенні навчання і виховання кожної дитини до її індивідуальності. Шкільна освіта в Швеції зорієнтована на освоєння дисциплін, які допоможуть людині вирости впевненою і щасливою клітиною (організмом) суспільства. Учні вивчають дуже глибоко та детально близько 10 предметів щороку, в Україні ж згідно з типовими навчальними планами близько 20 навчальних предметів. Шведська система освіти  ґрунтується на 8 ключових принципах, що однозначно варті уваги в процесі реформування української освіти:

  1. Вивчення рідної мови;
  2. Вивчення іноземних мов;
  3. Оволодіння математикою, основами науки і техніки;
  4. Новітні технології;
  5. Навчання умінню вчитись протягом всього життя (нині це одна з визначальних характеристик сучасної успішної людини, котра прагне досягти високих кар’єрних результатів;
  6. Природничі науки;
  7. Розвиток ініціативності та підприємництва;
  8. Виховання патріотизму, культурної освіченості та терпимості. (Глобалізація — не тільки зближення народів, держав, економік. Це й загострення конкуренції між державами у різних сферах. В таких умовах лише згуртовані нації-держави зможуть максимально усвідомити свій національний інтерес і відстояти, захистити його в процесі співпраці (конкуренції) з іншими державами).

Останній принцип виглядає  особливо важливим для України як держави, котра все ще відстоює своє місце в уже поділеному на зони впливу світі. Тому національне єднання — це шлях до успішного розвитку України і заможного життя її громадян.  І саме освіта має всі можливості для об’єднання нації.

Традиційний спосіб навчання (класичний урок) нині не цікавий дитині.

У навчанні найчастіше спрацьовує не стимул інтересу, а інші чинники, як-от: повинність, страх бути покараним, запам’ятовування й переповідання матеріалу тощо. Примусове навчання веде до неефективного навчального процесу. Більше того, може спроектувати таке ж ставлення до майбутньої професійної діяльності, що несе загрозу успішності нашої держави.

Цілком очевидно, що при звичній, традиційній освіті навчити людину на все життя неможливо не тільки в хорошій школі, а й у найкращому університеті. Що ж робити? Безумовно, слід змінювати навчальний підхід на більш творчий.

Одним із найяскравіших прикладів креативного підходу до створення навчальних умов в Швеції є Vittra School!

Неймовірно, чи не так?

Здавалося б, що вартість навчання у такій школі може коштувати шалені кошти. Тим не менше, допоки один з батьків є зареєстрованим платником податків, навчання в такій школі є безкоштовним та фінансується державою.

В Швеції існує два типи шкіл: муніципальні школи (що утримуються місцевою владою) та приватні (незалежні) школи, школярі та їхні батьки мають право вибирати між ними. Вони знаходяться в конкуренції одна з одною за отримання фінансування через ваучери студентів, тобто діти можуть відвідувати приватні школи безкоштовно. Головна ідея існування приватних шкіл в тому, щоб через конкуренцію, постійно покращувати якість освіти. Все більше і більше приватних шкіл відкривають в Швеції. Це добре для учнів, тому що конкуренція змушує школи працювати краще.

Шведські приватні школи є незалежними і керуються окремими особами, асоціаціями або фондами. Незалежні школи відкриті для всіх дітей та мають бути затверджені Національним агентством з освіти.

Приватні школи, в цілому, не зобов’язані дотримуватися шведського національного курсу. Хоча більшість слідує йому. Навчальна програма для початкового і нижче середньої освіти в Швеції складається з ряду обов’язкових курсів, а також деяких додаткових для старших вікових груп. Важливим є те, що у шкіл існує реальна автономія, вчителі користуються значною свободою, що дозволяє максимально наблизити освіту, навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Шведські школи сповідують філософію, за якою “діти грають і вчаться на основі їхніх потреб, інтересів та схильностей.”

Одним із способів сприяння розвитку творчого мислення у шведських школах є уроки музики, що є обов’язковою навчальною дисципліною у більшості звичайних шведських шкіл!

Шведські школи також сприяють розвитку інноваційного мислення у дітей. Аби не відстати від прогресивних змін, людина повинна формуватися як знаннєва, для якої знання є основою життя й діяльності, методологією пошуку й ухвалення рішень. Мало побороти відстань між засвоєними знаннями й діяльністю людини, треба зробити знання основою всієї її поведінки і життя у будь-якій сфері, її сутнісним стрижнемДля такої людини навчання, отримання нової інформації є сутнісною рисою способу життя. Людина розумна в ХХІ ст. — це людина, що постійно навчається. 

Розвиток комп’ютерної грамотності.

Сучасний світ не лише поставив перед освітою нові завдання, а й створив для неї нові можливості. Передусім це сучасні інформаційні технології.

Навчальна програма зобов’язує школи у Швеції забезпечити можливість для кожного учня використовувати сучасні технології як інструмент в пошуку знань, спілкування, творчості та навчання.

Для mellanstadiet (4-6 років), 17 відсотків школярів мають доступ до комп’ютерів в школі і 71 відсотків мають доступ до комп’ютеру у себе вдома. Для студентів högstadiet (7-9 років), 34 відсотків мають доступ в школі та 87 відсотків у себе вдома. У старших класах середньої школи (10-12 років), 94 відсотків студентів мають доступ до комп’ютерів в школі та вдома.

Крім того, велика кількість школярів також користуються смартфонами та планшетами. 94 відсотків усіх школярів в Швеції говорять, що вони мають доступ до Інтернету в школі.

Отже, зміни у змісті українського навчання полягають у його осучаснені, розвантаженні від другорядного матеріалу, більшій практичній спрямованості, введенні в контекст змісту європейської освіти. 

Для цього необхідно:

1) скоротити з 20 навчальних дисциплін, які вивчають школярі у старших класах до 8. При цьому не збільшуючи обсягу навчального матеріалу, не впроваджуючи додатковий предмет, а поглиблюючи в кожній освітній галузі ті змістові лінії, які сприятимуть формуванню загальної навчальної компетентності, тобто уміння вчитися впродовж усього життя.

2) надати реальну автономію кожному навчальному закладу і свободу вчителеві та викладачеві, щоб максимально наблизити освіту, навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. В освіті треба змінити сам спосіб включення особистості в навчальний процес. На заміну суб’єктно-об’єктним відносинам між тим, хто навчає, і тим, хто навчається, мають прийти суб’єктно-суб’єктні, при яких обидва учасники навчального процесу активні, рівноправні у взаємодії і взаємно пошановані. Авторитарну репресивну педагогіку слід замінити на демократичну педагогіку толерантності як у школі, так і в університеті. Це потрібно не так освіті, як суспільству: стабільна демократія може бути лише там, де є критична маса людей — носіїв демократичних цінностей, не здатних жити в авторитарному середовищі.

3) Провести зміни в мережі навчальних закладів. Навчання у старшій школі (10 — 11 класи) слід забезпечити у спеціалізованих навчальних закладах— ліцеях, коледжах, технікумах. Після дев’ятого класу, учні повинні мати змогу обрати один із, припустимо, шести основних профілів навчання: гуманітарний, фізико-математичний, природничо-науковий, технологічний, спортивний і художньо-мистецький. Профільне навчання посилило б мотивацію учнів, допомогло б краще підготуватись до майбутньої професії.

4) Важливо додати творчого підходу в навчальний процес, модернізація якого має бути спрямована на виховання інноваційно мислячої людини. Тільки вона може гідно виконати величні завдання із творення й розбудови нової України!

Автор статті щиро дякує Благодійному фонду Богдана Гаврилишина за фінансову та організаційну підтримку поїздки в межах програми “Молодь змінить Україну”