ІРИНА МИРОНОВА: СТАЛИЙ РОЗВИТОК – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ БУДЬ-ЯКОГО ЕФЕКТИВНОГО СУСПІЛЬСТВА

Симбіотичне співжиття з біосферою (природою, навколишнім середовищем) – це та важлива складова життя ефективного суспільства, яка дозволяє отримати економічні, соціальні вигоди, а також забезпечити сталий розвиток країни. Відповідно, соціально і екологічно відповідальний бізнес – є не лише вимогою сьогодення, але й невід’ємною частиною трансформаційних процесів в Україні.

Про свій досвід запровадження концепції сталого розвитку на промислових підприємствах України розповідає Ірина Миронова, учасниця програми «Молодь змінить Україну».

12140875_1205826292768112_5659733765912776315_o

Пластунка, випускниця Могилянки, активіст ГО «Зелена Хвиля» і еколог, Ви кілька років пропрацювали в Концерні Галнафтогаз (мережа АЗС «ОККО»). Будучи екологом, чому вибір пав саме на промислову компанію і як саме Ваші знання допомогли компанії стати більш екологічно-свідомою?

Ще навчаючись в Києво-Могилянській академії мене цікавили питання взаємодії бізнесу та довкілля. Зазвичай, саме бізнес прийнято звинувачувати у руйнуванні довкілля через виснаження природних ресурсів та забруднення. Відтак і збереження довкілля неможливе без зміни підходів бізнесу. Адже кожен бізнес працює для задоволення тих чи інших потреб своїх клієнтів, звичайних людей, які вибирають товари та послуги за критеріями вартості, якості, екологічності й в різних людей різний критерій є вирішальним. Ці ж люди обирають собі місцеву і державну владу, яка регулює діяльність бізнесу, зокрема і в питаннях охорони навколишнього середовища. Суспільний запит як і спроможність впливу на екологічну, соціальну та економічну політику в різних суспільствах різна. Під час навчання в США в BARD Center for Environmental Policy та Marlboro’s MBA in Managing for Sustainability власне заглибилась в тему відповідальності бізнесу та взаємодії з стейкхолдерами. Робота в Концерні Галнафтогаз дозволила на практиці реалізовувати набуті знання. Моя роль полягала в першу чергу в тому, щоб піднімати важливі соціальні та екологічні питання в компанії і спільно шукати на них рішення.

На скільки українські підприємства відкриті/готові до сприйняття концепції сталого розвитку і до запровадження її у своїй діяльності.

Концепція сталого розвитку є складною для сприйняття для всіх, не лише для підприємств, особливо, коли почати перекладати її на операційний рівень. Дуже часто компанії в екологічних та соціальних ініціативах бачать виключно додаткові витрати і тому не спішать впроваджувати такі ініціативи. Моя робота полягає в тому, щоб знаходити для компаній такі рішення, які зекономлять ресурси, зменшать ризики, покращать репутацію, збільшать лояльність клієнтів та працівників, а також місцевих громад тощо, що в результаті сприймається бізнесом як інвестиція в своє довгострокове процвітання.

Наскільки соціальна та екологічна складові відіграють вирішальну роль при прийнятті інвестиційних рішень на таких підприємствах, як Галнафтогаз?

Соціальні та екологічні праОККОктики компаній мають відповідати вимогам інвесторів. Це не вирішальна роль звичайно, але базово необхідна умова співпраці з такими інституціями як ЄБРР чи МФК. Обов’язковою складовою кожного кредитного договору є екологічний та соціальний план дій, який компанія зобов’язується реалізувати і виділити на це необхідні ресурси. Іншим важливим документом є план взаємодії з зацікавленими сторонами, який включає систему реагування на звернення зацікавлених сторін. Щорічно протягом дії кредитної угоди компанії повинні звітувати про виконання цього плану дій та щодо звернень заінтересованих сторін і реакцію компанії на них.

Non-fin_Zvit_319x251

Нефінансовий звіт “Концерну Галнафтогаз” за 2014

Як саме новації і підходи щодо екологічних інновацій та практики корпоративно-соціальної відповідальності Ви вивчили під час програми «Молодь змінить Україну» в Норвегії і що вдалося запровадити на практиці?

В Норвегії ми мали дуже цікаві зустрічі, одна з яких зокрема була присвячена саме темі соціальної відповідальності бізнесу.  Норвезька конфедерація підприємств NHO – це фактично національна профспілкова організація, яка активно промотує (просуває) серед своїх членів впровадження принципів Глобального договору ООН та відстоює інтереси трудових колективів у владі. Це одна з найвпливовіших громадських організацій Норвегії, яку за впливом прирівнюють до уряду. Також, ми відвідали OECD Norwegian National Contact Point – це незалежна інституція, яка фінансується урядом,  для забезпечення впровадження та дотримання Рекомендацій для мультинаціональних корпорацій, а також служить медіатором вирішення конфліктів щодо діяльності мультинаціональних корпорацій. Скажімо, мультинаціональна компанія, що має головний офіс в Норвегії, в одній з країн своєї присутності порушила права місцевих громад на чисте довкілля, але в тій країні ця громада не можу розраховувати на об’єктивне та чесне вирішення ситуації. Громада може поскаржитись на компанію в NCP Норвегії. Такі NCP були створені у всіх країнах-членах OECD.

Які проекти зараз реалізовуєте чи плануєте реалізувати найближчим часом? Чи будуть це проекти спрямовані на підвищення екологічної свідомості і соціальної відповідальності населення, чи це будуть недотичні до екологічної тематики проекти?

Я продовжую консультувати компанії з питань екологічного менеджменту та соціальної відповідальності. Але залучаюсь і до просвітницької діяльності, зокрема найближчим часом розповідатиму про Зелений офіс на Зеленій школі у Києві. Планую також реалізувати у Львові проект ревіталізації одного з міських скверів, де будуть застосовані ідеї з Норвезьких парків в тому числі.

Улюблена цитата, яка надихає на зміни?

Це фраза Джефрі Голандера, засновника американської компанії Seventh Generation з книги What matters most: «Business, which is out of business, is not going to do anything good to anyone”. Керуюся цим у своїй діяльності і дуже хочу, щоб відповідальний бізнес в нашій країні був одночасно найуспішнішим.