Норвезький рецепт чистого повітря та довкілля

АВТОР
Іван Соляр відвідав Норвегію по програмі «Молодь змінить Україну» у 2018 році. Сфера дослідження: менеджмент сміття та відходів

Такого чистого і приємного повітря, як в Норвегії, я ще ніколи не вдихав. Я б навіть сказав, воно має смак, який запам’ятається, і вам захочеться “скуштувати” його знову.

Особливо згадується скандинавське повітря, коли виходиш з Київського залізничного вокзалу. Перші кілька подихів і приходить на думку “щось токсичне десь горить”. Потім дивишся на довжелезні труби з різних будівель, які випускають до неба чорно-сірий  дим. Бачиш безкінечну кількість машин, вихлопні труби яких виригують дим від палива. Згадуєш про кількість знищених хвойних лісів кліщами та людьми в Україні. І пригадуються візити в Осло, де люб’язні місцеві жителі розповіли, як вони отримали таке неймовірно чисте повітря.

А все почалося, хоч це може дивно звучати для українців, з обіцянки у 2008 році місцевої влади Осло знизити на 50% викиди вуглекислого газу до 2030 року. Для цього влада вирішила проводити політику зменшення кількості забруднюючого атмосферу транспорту та вдосконалення менеджменту переробки сміття.

Як результат, вже у 2018 році по Осло їздить більше 80 автобусів на електроакамуляторах, а інші автобуси заправляються біогазом, який виробляється на головному місцевому заводі по переробці сміття Klemetsrud. Всі сміттєві машини, які доставляють відходи на завод, також заправляються тим самим біогазом.

41% всіх автівок в Осло є електрокарами, а до 2030 влада Осло поставила за мету досягнути позначки 100%.

До того ж, зелена політика міста спрямована на те, аби зменшити взагалі кількість власників авто, розвиваючи загальний транспорт та урбаністику міста таким чином, щоб містяни не відчували необхідності у власних машинах. А ще у місті багато велосипедів і погана погода не заважає гасати на них по місту, адже велосипедисти на будь-яку погоду мають відповідний одяг.

Хтось може сказати, що електрокари – не вихід, бо виробництво електроенергії також є некорисним для навколишнього середовища процесом. Правда в цьому є, але в Норвегії 98% електроенергії видобувається з альтернативних джерел, а саме – води та повітря, тобто є екологічним. Більше того, Норвегія має надлишок електроенергії, який продає європейським країнам.

В менеджменті відходів жителі Осло займають передові позиції в світі. Кожен  містянин розділяє сміття в три пакети – зелений для харчових відходівсиній для пластмаси, білий для всього іншого. Звісно, що папір, скло, залізо складають в інші спеціальні контейнери на вулицях або спеціально відведених місцях в багатоквартирних будинках. Пакети для сміття кожен може взяти безкоштовно в продуктовому магазині, які лежать на спеціальних полицях при вході.

Коли ви захочете викинути сміття, не намагайтеся шукати сміттєві баки по кольору пакетів, викидайте зелені, сині та білі пакети зі сміттям в будь-який бак, але обов’язково зав’яжіть кожен пакет міцно на 2 вузли. На сміттєвому заводі автоматична пневмосистема буде по кольору сортувати пакети у відповідну зону.

До речі, сміттєві баки в Осло всі підземні, назовні ви побачите тільки гарну сталеву верхню частину. Це забезпечує чистоту на вулицях та економить вуличний простір.

Що ж відбувається зі сміттям з пакетів? На сміттєвому заводі всі органічні відходи з зелених пакетів переробляються на біогаз та міндобрива для фермерів. Пластмаса з синіх пакетів повторно переробляється. Відходи з білих пакетів спалюються в печах при температурі 850 градусів Цельсій, за рахунок даного тепла опалюється 84 тисячі будинків та виробляється електроенергія, яка також використовується на потреби міста.

А як щодо сміття, яке не влазить в пакети? На території заводу та в спеціальних прийомних пунктах по місту є відповідні контейнери, куди ви можете привезти і викинути непотрібні речі. Повірте, під кожну річ 100% знайдеться відповідний контейнер, починаючи від материнської плати і закінчуючи холодильником.

Наша група була на сміттєвому заводі Осло і повітря там не гірше, ніж у нашому Буковелі. А все діло у газовловлюючій системі, яка збирає вуглекислий газ. Потім контейнери з СО2 направляються у Північне море і закачуються в родовища нафти і газу для підйому тиску і збільшення обсягу видобутку.

На головному сміттєвому заводі Klemetsrud в Осло завжди багато дитячих груп, яким проводять екскурсії та з малечку прививають культуру поводження з відходами.

Проблему з одноразовими поліетиленовими пакетами скандинави вирішили дуже просто – їх не продають, та ви їх не знайдете біля прилавків з крупами чи фруктами. На касі у вас, звісно, запитають чи потрібен вам пакет, якщо так, то він буде паперовим і платним. В його платні вже врахована ціна на його утилізацію.

На сьогоднішній день норвежцям не вистачає сміття, аби завантажити свої сміттєві заводи, тому його везуть їм із сусідніх країн. Таким чином, нащадкам вікінгів вдалось проблему утилізації відходів перетворити в прибутковий бізнес. На своєму прикладі вони показують всьому світові, як берегти навколишнє середовище, заробляючи на цьому гроші.

Спостерігаючи скільки сміття накопичилось в Україні за всі роки нерозумного поводження з ним, ми могли б побудувати заводи та забезпечити їх сміттям на багато десятиліть. Норвегія довела, що сміття – це коштовний товар. Вони готові ділитись своїм успішним досвідом по переробці відходів у корисну енергію та збереження довкілля, але чи готові українці переймати і застосовувати подібні проекти у себе?

Україна поки не демонструє активних кроків до якісного менеджменту відходів. Інколи можна почути про невеличкий проект по виготовленню біогазу з відходів, але такі проекти можна перерахувати на пальцях руки.

В Норвегії велику роль у розбудові і розвитку країни відіграє саме населення країни. Для норвезької сім’ї є нормою бути членом громадської організації, або навіть кількох одночасно, і сплачувати членські внески. Організації, пов’язані зі збереженням навколишнього середовища, є одними із найпопулярніших.

Так, “Young friends of the Earth Norway” є найбільшою молодіжною екологічною організацією в Норвегії, тисне на політиків та пропонує екологічні рішення. Молоді друзі Землі вважають, що зростаюче споживання ресурсів є основною причиною екологічних проблем. Гасло організації – «Для людей, для планети, для майбутнього».

Ця організація з молодих років привчає до свідомості раціонального та ефективного використання ресурсів, дбайливого ставлення до природи. Вона є активною, має гарну структуру та цілі. Отримує значну фінансову підтримку з держави та інших фондів. Таких організацій не вистачає в Україні, подібних дуже мало, і вони навіть не представлені у всіх обласних центрах, не кажучи про райони. Аби змінити культуру та філософію ставлення людей до екології та природи потрібно починати з самого дитинства, а в таких об’єднуються люди задля активної участі в акціях та впливу на політику уряду по збереженню природи. Крім того, подібні організації готують молодь до політичного життя та навчають притримуватись активної громадянської позиції.

Тож, в якому стані буде наше повітря, вода, земля, природа, наше здоров’я залежить від нас всіх, вимог до себе, оточуючих та влади, а норвезький досвід стане нам в нагоді за приклад.