ДОСВІД НОРВЕГІЇ. ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА НАВЧАННЯ ПРОТЯГОМ УСЬОГО ЖИТТЯ В НОРВЕГІЇ.

Сучасна Норвегія – це демократична країна на півночі Європи з високорозвинутим постіндустріальним суспільством і одним з найвищих рівнів життя у світі. Такого розвитку Норвегія досягла завдяки концентрації сил для побудови «держави загального добробуту», що здійснювалося за особливою моделлю. Термін «Норвезька модель» пов’язується з формуванням і зміцненням Норвегії у другій половині ХХ століття, як однієї з найбільш розвинутих у соціально-економічному аспекті країн, характерною особливістю якої є поєднання належного урядування, політичної стабільності, економічного зростання, високого рівня соціального захисту та гідного рівня добробуту суспільства.

У 1990-х роках, з метою входження в нову інформаційну епоху, вмілого використання ІКТ та розробки інновацій, уряд країни виділив значні кошти на наукову діяльність. Заступник директора Департаменту аналізу політики Міністерства освіти та досліджень Норвегії Йоакім Бакке зазначає – наукова діяльність у цій країні вдало поділена між трьома інституціями ‒ державними органами, дослідницькими установами та неурядовими гуманітарними організаціями, які при тому ж активно взаємодіють між собою. Така співпраця дозволяє не відтягувати на десятки років впровадження у виробництво інновацій. Дослідницькими установами виступають чотири університети, в яких у підпорядкуванні є власні науково-дослідні підрозділи та окремі організації.

Важливою умовою політико-практичної реалізації принципів інформаційного прориву та розвитку інформаційного суспільства може бути розвиток гендерної рівності. «Норвегія є однією з країн у світі, де більшість жінок залучені у галузі бізнесу! Це дає унікальну основу для подальшого зростання і благополуччя. У той же час ми бачимо, що в галузі інформаційно-комунікаційних технологій значно менше жінок, ніж в інших секторах». Так ситуацію із гендерною рівністю прокоментувала Катаріна Сетерсдаль, заступник директора Конфедерації норвезьких підприємств.

Наразі чинною є стратегія «еNorge 2009» та норвезька програма становлення і переходу до інформаційного суспільства «Краще використання інформаційної технології в Норвегії».

Велика увага приділяється пункту «Вчитися, щоб використовувати, використовувати, щоб учитися». Ця теза присвячена формуванню суспільства знань, де всі громадяни мають рівне право на отримання знань незалежно від статі, віку та попередньої освіти, тобто дотримання принципу «постійного навчання» та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій з метою поліпшення системи освіти. Однією з характерних особливостей норвезької програми є проект «Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті Норвегії». Він був організований для впровадження ІКТ в освітню діяльність. З метою реалізації цього положення щорічно майже 40 тисяч вчителів проходять спеціальні тренування у галузі ІТ технологій для того, щоб потім навчати використанню ІКТ й майбутні покоління. Важливо відзначити, що нові проекти в рамках «eNorge» успішно підживлюються завдяки накопиченню трудових ресурсів у сфері ІТ та покращення навичок людей у використанні та експлуатації новітніх технологій.

Водночас, значна увага зосереджена розвитку норвезької культури у цифровому просторі. Адже однією з проблем сьогодні є недостатня кількість національного контенту в країні (переважання іноземного над норвезьким). Тому  існує загроза, що поширення інформаційно-комунікаційних технологій та масове використання їх може негативно вплинути на норвезьку культуру та традиції. Головною причиною у Норвегії називають існування та активне використання «всесвітньої павутини», що стирає межі географічних кордонів. Через неї відбувається поширення та нав’язування масової культури – наприклад, американської. З огляду на це, уряд вбачає необхідність у стимулюванні виробництва норвезького контенту, при цьому піклуючись про мовну і культурну спадщину свого народу. Це підвищить ефективність державного сектору та допоможе уникнути соціальних розшарувань та різноманітних соціально-культурних потрясінь.

Важливою складовою соціальної безпеки і охорони здоров’я є впровадження телемедицини по всій території країни, де це можливо. Телемедичні консультації могли б допомогти скоротити витрати на відрядження та зберегти пацієнтам час та гроші. Уряд Норвегії намагається надавати громадськості більш широкий спектр послуг та інформації в Інтернеті щодо здоров’я та соціальної допомоги. Тим не менше, слід підкреслити, що у цей сектор необхідним залишається залучення інвестицій. Це важливо для його регулярної модернізації.

І наостанок, слід зазначити, що нові технологічні розробки допоможуть поліпшити зв’язки між державами і міжнародними організаціями. З метою сприяння норвезьким інтересам на міжнародному рівні, МЗС Норвегії у межах своєї галузі розбудовує необхідну для населення інформаційну інфраструктуру. Основними цілями є налагодження стратегічного інтернаціонального співробітництва для інтеграції інформаційних технологій та обміну досвідом, а також створення сайтів для норвезьких дипломатичних представництв та інших структур.

Підводячи підсумок, можна сказати, що Норвегії дійсно вдалося успішно розробити власну програму дій. В її основі лежить важливий для норвежців принцип «довічного навчання». Сюди ж включають стратегічні завдання тотальної інформатизації всього суспільства, організації ефективної співпраці всіх учасників науково-технологічного розвитку. У програмі «еNorge» наука відіграє важливу роль у формуванні нового інформаційного суспільства, а інформаційно-комунікаційні технології є  чинником підвищення якості життя населення.

Досвід Норвегії є корисним та життєво-необхідним для України в її розбудові здорового, конкурентоспроможного та дійсно «громадянського» суспільства.

 

Коваленко Аліна

учасниця програми “Молодь змінить Україну” (Норвегія)