Агентства в сфері освіти – чи готова Україна втілювати польський досвід?

frseНа зустрічі з представниками Міністерства Національної Освіти, крім обговорення їх досвіду, я мав ще додаткову місію від нашого Мінмолодьспорту, пов’язану з роботою Українсько-Польської Ради обміну молоддю. Необхідно було сповістити польську сторону про лист Міністра молоді та спорту України, який в той час перекладався в нашому Посольстві, з пропозицією провести перше засідання цієї ради на початку травня у Варшаві.

Але про все по черзі. Спершу, треба сказати, що в Польщі не існує окремого Міністерства з питань молоді. Є Міністерство Національної Освіти (далі – MEN) і Міністерство Науки та Вищої Освіти, а також Міністерство спорту та туризму. Проте, при MEN діє окреме Національне Агентство Програми Erasmus+, утворене на платформі FRSE – Фонду розвитку системи освіти. Варто згадати, що FRSE, як офіційно зареєстрована інституція, ще з 1993 року змінює обличчя освіти в Польщі. Вона надає можливості для отримання загальних і спеціальних знань у формальних та неформальних умовах, і є чи не єдиною установою в Польщі, яка має великий досвід в управлінні європейських освітніх програм.

1

FRSE підтримує співпрацю з країнами Сходу через Фонд польсько-литовських молодіжних обмінів і ресурсний центр SALTO-EECA для Східної Європи і Кавказу. В FRSE працює біля 200 співробітників, які не є державними службовцями. В основному робота FRSE полягає в підписанні договорів, отриманні коштів, отриманні заявок, моніторингу, а також поширенні інформації про власну діяльність і можливості.

З 2007 по 2013 FRSE координував імплементацію Програм “Освіта впродовж життя” і “Молодь в дії”. І саме завдяки високим показникам надійності та системності в роботі з цими програмами, FRSE був визначений діяти як Національне Агентство Програми Erasmus+ на 2014-2020 роки. Ключовими пріоритетами цієї програми є:

1. Навчання особистій мобільності

2. Співпраця для інновацій та гарних практик

3. Підтримка реформ

Установи формальної освіти працюють з першими двома пріоритетами, а молодь може подавати проекти по всі трьом пріоритетам. Також для молоді діє Національний центр по спец.заходам і спорту. Підтримуються проекти, спрямовані на розвиток аматорського спорту, здорового способу життя, побудову взаємозв’язків між формальною, неформальною та інформальною освітою, а також між освітою та ринком праці. Важливим є розвиток soft skills, тобто навичок роботи в команді, комунікації, менеджменту.

Також MEN працює з Європейським Соціальним Фондом (ESF), підтримку якого націлює на допомогу знедоленим безробітним щоб дати їм навики і можливості для працевлаштування. Фонд націлений на інвестування в людський капітал Європи – її працівників, молодих людей, груп, які перебувають у несприятливих умовах, і всіх тих, хто шукає роботу. Десятки тисяч проектів ESF діють в містах, селищах, сільських населених пунктах і районах Європи. Вони відкривають двері до отримання навичок, місця роботи, кваліфікацій та створення більш інклюзивного суспільства для всіх європейців.

Дуже цікаво в останні роки в Польщі працює система професійно-технічної освіти, особливо в розрізі співпраці з бізнес-структурами. Представник Департаменту структурних фондів Ян Кошинські повідомив: “Існує набагато більше вимог щодо співпраці між ринком праці та системою освіти, ніж на те є бюджетних вирішень”. В багатьох закладах проф.тех освіти створені ради вчителів та підприємців. Великий акцент ставиться на практику учнів та роботу в підмайстрах на підприємстві. Бізнес бере участь навіть у формуванні навчальної програми та форми проведення екзаменів. Таким чином, роблячи проф-тех освіту актуальною до потреб сучасного ринку і виховуючи собі майбутні кадри. Існує затверджений реєстр професій та стандарти екзаменів (теоретична та практична складові) для отримання тої чи іншої професії. Цей реєстр відповідає європейським нормам, тому випускники без проблем можуть працевлаштуватись в будь-якій країні Євросоюзу. Ключовим аспектом в цій реформі є питання організації тренінгів для вчителів, що потребує значного фінансування. В цьому сприяє FRSE, отримуючи кошти на проекти в рамках Європейських програм.

В час нашої зустрічі, Міністр та держ.секретар MEN якраз здійснювали візит в одне з міст для зустрічі з місцевою громадою по питанню вдосконалення проф.тех освіти. Основні аспекти, думка щодо яких запитувалась у громади були:

– роль роботодавців у реалізації позитивних змін в області професійної підготовки;

– державна освітня потреба для практичної реалізації оперативної програми “Людський капітал 2007 – 2013” і подальші потреби в цій галузі;

– структура і організація професійно-технічної освіти.

Ще один цікавий нюанс в роботі MEN – це співпраця з громадськими організаціями. Наразі Міністерство працює над окремою програмою в цій сфері. Її конкретними цілями стануть:

–        вдосконалення якості співпраці MEN та ГО

–        вдосконалення якості співпраці між школами та ГО

–        ефективне використання фінансових ресурсів для досягнення цілей ГО;

–        підвищення рівня впливу супільного сектору на формування державної політики в галузі освіти;

–        вдосконалення якості консультацій з громадськістю шляхом активної участі ГО в цьому процесі;

–        сприяння та розвиток активної громадської позиції, особливо серед студентів;

–        створення умов для співпраці держави та неурядових організацій.

Раз на рік Департамент стратегічної і міжнародної співпраці запускає конкурс проектів, відкритих для НУО та шкіл для організації міжнародних молодіжних обмінів з деякими країнами (як правило це Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Ізраїль та Україна).

Всі запропоновані проекти по обміну молоді повинні досягати 3 цілей, і це прерогатива конкретної організації, щоб запропонувати заходи, через які ці цілі можуть бути досягнуті. Ними є:

• зміцнення діалогу і толерантності серед молодих учасників;

• подолання мовних бар’єрів, поширення польської культури та історії, вивчення культури та історії інших країн;

• навчання відповідальності за світ.

Пріоритет надається проектам, які:

– продовжуватимуть співпрацю після того, як проект буде реалізований;

– залучатимуть людей з особливими потребами (в тому числі: сліпі, слабозорі і слабочуючі), вразливі до соціальних недуг, а також тих, хто прибуває з областей, в які Міністерство освіти спрямовує свою допомогу;

– забезпечують залучення учасників до волонтерської діяльності.

Комітет, що складається в основному з працівників міністерства, оцінює пропозиції НУО, беручи до уваги:

• якість пропонованого проекту (визначені цілі відповідно до цілей конкурсу, сталі результати і довгострокові наслідки, узгодженість запланованих заходів, інноваційність проекту);

• можливість виконання завдання (тобто фаховість і попередній досвід);

• бюджет пропозиції (узгодженість бюджету до запланованих завдань, економічно і прозоро сплановані витрати);

• внесок організації в проект (тобто: частка коштів НУО, наявні ресурси, які можуть бути використані в ході проекту).

Представлені проекти повинні мати перелік заходів, терміни виконання і деталізований бюджет. З учасниками, чиї пропозиції будуть обрані, Міністерство підписує контракти. Але до підписання контракту Міністерство може узгоджувати бюджет пропозиції, програму та перелік заходів.

Претендент, який отримав грант, зобов’язаний повідомляти про джерело отриманих коштів. Після підписання договору всі зміни в бюджет або програму повинні узгоджуватись з Міністерством. Перерахунки між статтями витрат не можуть бути зроблені, якщо вони складають більше 10% від загальної суми цієї статті.

Кошти, отримані від гранту, можуть бути використані тільки відповідно до підписаного контракту. Засоби, які не були використані протягом терміну, зазначеного в договорі, повинні бути повернені

НУО зобов’язані вести документацію по всім заходам в ході реалізації проекту, і ця документація повинна містити:

– список учасників молодіжного обміну з їх підписами;

– список осіб, з якими організація уклала договір відповідно до цивільного законодавства (наприклад: тренери, викладачі, вихователі, менеджери) і самі договори;

– детальна програма з іменами осіб, відповідальних за здійснення певного заходу;

– звіти, матеріали, розроблені в ході семінару, оціночні дослідження;

– рахунки-фактури.

Міністерство може перевірити проект і документацію в ході реалізації проекту або після.

НУО зобов’язані направити остаточний звіт по проекту не пізніше ніж через 30 днів після його завершення.

Звітність полягає в аналізі чи були кошти витрачені відповідно до поданого кошторису.

У 2015 році Міністерство виділило:

– 700 тисяч євро для НУО та шкіл для організації молодіжних обмінів з Україною, для отримання цієї суми було реалізовано 47 проектів;

– 150 тисяч євро до НУО та шкіл для організації молодіжних обмінів з такими країнами як: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Росія, Грузія, Молдова, Ізраїль – 17 проектів.

29 грудня 2015 року набрала чинність Угода між Польщею та Україною про Польсько-Українську Раду Молодіжних Обмінів, яка спрямована на створення механізму двостороннього співробітництва в області молодіжних обмінів та поглиблення зв’язків між молодими людьми двох країн. Саме лист про склад цієї ради і попередній регламент її роботи я вручив начальниці Департаменту Стратегій та Міжнародного Співробітництва MEN. Сподіваюсь, незабаром наша молодь дійсно зможе безперешкодно відвідувати Польщу з навчальними та культурними візитами, а ми в свою чергу матимемо можливість продемонструвати нашу українську гостинність молодим гостям з Польщі.

Що стосується рекомендацій для України враховуючи цей польський досвід, треба сказати що очевидною і нагальною є потреба в негайному, докорінному реформуванні системи освіти в Україні. Причому не тільки середньої освіти чи професійно-технічної, мова йде про необхідність стрибка в часі у майбутнє, стрибка в масштабі всієї освітньої галузі. Подібно як покупці в супермаркеті віддають перевагу свіжим якісним продуктам, наявності широкого асортименту і гарного сервісу, аналогічно і в освіті вже небагато бажаючих робити покупки в магазині старого зразка без особливого вибору, з простроченими товарами і некомпетентним обслуговуючим персоналом.

Не заздрю нинішньому Міністру освіти і науки Лілії Гриневич, оскільки розумію з яким масивним шквалом критики і запитань щодня їй доводиться стикатися. До того ж, знайти компроміс між функціонерами системи освіти з одного боку, та батьками, учнями, студентами і науковцями з іншого, ще й залучити приватний сектор і бізнес-структури, то є дійсно нелегка справа, і результат тої справи наврядчи можна буде відчути в найближчі 5 років.

Тому як один з виходів із ситуації що склалася, може бути ресурсна підтримка і розвиток окремих історій успіху, місцевих освітніх ініціатив і успішних пілотних проектів в цій сфері. Для адміністрування такого процесу теж не варто покладатися на орган, який перебуває в стадії реформування і максимально буде чинити спротив більшості змін. Найкращим варіантом може бути передача певних повноважень іншим більш гнучким державним структурам і створення на основі громадських організацій окремих агентств, які б мали повноваження координувати ті чи інші реформаторські проекти в освіті, в тому числі за рахунок залучення коштів європейських програм.

Конкретним прикладом втілення цих рекомендацій може стати створення Державного агентства громадянського виховання, волонтерства та сприяння цивільній обороні. Такий центральний орган виконавчої влади міг би адмініструвати сферу неформальної освіти та національно-патріотичного виховання, формуючи ціннісні орієнтири та національну ідентичність громадян, підтримувати розвиток волонтерства як на особистому рівні для кожного українця, так і на рівні всього волонтерського руху. А також була б можливість в сьогоднішній неспокійний час нарешті заповнити нішу сприяння цивільній обороні, яку в свій час займало Товариство сприяння обороні України, але, на жаль, втратило з роками. Підпорядковуватись таке агентство могло б напряму Кабміну, а в своїй діяльності спрямовувалось би і координувалось очільником більш гнучкого Міністерства молоді та спорту. До того ж, це б зняло додаткове навантаження на Міністра освіти і науки, і закцентувало б увагу саме на молоді – основній цільовій аудиторії цієї сфери.

Звичайно, найперше у вирішення таких питань державного рівня – це політична воля правлячої еліти, при наявності якої рішення приймаються швидко та оперативно виконуються. Тому, маю надію, що найближчим часом подібні інціативи будуть почуті і візьмуться до роботи, як такі що мають державотворче зерно і забезпечать Україні надійне і безпечне майбутнє в довгостроковій перспективі.

Підготував Майоров Даниїл, учасник навчального візиту в Польщу 17-23.05.2016 в рамках Програми “Молодь змінить Україну” Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина